ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
Робота в парах
Цей прийом інтерактивного навчання найчастіше використовуємо на етапах актуалізації опорних знань та підбиття підсумків уроку. Так, наприклад, на уроках «Реалізація алгоритмів із послідовними розгалуженнями у вигляді програм» та «Реалізація алгоритмів із вкладеним розгалуженнями та оператором вибору у вигляді програм», щоб актуалізувати попередньо вивчений матеріал, використовуємо цей прийом. Учні об’єднуються в пари і формулюють запитання згідно з домашнім завданням та попередньо вивченим матеріалом іншим парам. Запитання не повинні повторюватися. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Швидко та ефективно діти стають активними учасниками навчального процесу.
Узагалі роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. Так, на уроці «Вкладені розгалуження. Оператор вибору» використовуємо цей прийом на етапі підбиття підсумків. Діти отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім проговорити свої думки іншим дітям. Цей прийом сприяє розвитку навичок спілкування, формуванню вмінь висловлюватись, критично мислити, переконувати. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великих затрат часу. Наприклад:
- виконати певне завдання;
- зробити аналіз чи редагування письмової роботи один одного;
- сформулювати підсумок уроку чи серії уроків із теми;
- розробити разом запитання до інших учнів;
- знайти розв’язання поставленої проблеми;
- протестувати та оцінити один одного;
- дати відповіді на запитання вчителя.
Робота в малих групах
Робота в малих групах є ефективною під час проведення лабораторних робіт, адже передбачається створення складного проекту, що потребує колективного розуму та спільної роботи.
Так, на уроках «Реалізація алгоритмів із послідовними розгалуженнями у вигляді програм (проектів)» та «Реалізація алгоритмів із вкладеним розгалуженнями та оператором вибору у вигляді програм (проектів)» учні об’єднуються в малі групи. Удома вони готуються до лабораторної роботи. Для цього члени групи повинні підібрати задачу, що передбачає ведення дослідження в зошиті із заданої теми із зазначенням постановки задачі, опису розробленого алгоритму виконання завдання, підібраних власних тестів, результатів тестування, аналітичного дослідження отриманих результатів, порівняння з результатами інших альтернативних методів розв’язання поставленої задачі, остаточних висновків, та підготуватися до захисту в груповому інтерактивному режимі.
Групи обирають спікера (керівника групи), секретаря, посередника, доповідача. На уроці спікер зачитує завдання групи, організовує порядок виконання, пропонує учасникам висловлюватися по черзі, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи, визначає доповідача. Секретар веде записи результатів роботи групи, готовий висловити думки групи під час підбиття підсумків чи допомогти доповідачу. Посередник стежить за часом, заохочує групу до роботи. Доповідач чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи. Кожна група доопрацьовує своє завдання та готується до захисту.
Захист в груповому інтерактивному режимі
- Виходять спікери груп, які зачитують завдання кожної групи.
- Виходять доповідачі, з допомогою мультимедійного проектора доповідач кожної групи демонструє блок-схему до свого завдання та виконану програму.
- Секретарі кожної групи ведуть записи роботи групи.
- Посередники стежать за часом.
- Кожна група обговорює роботу інших груп та виставляє бали.
- Виходять спікери груп та виставляють кожній групі бал.
- Учитель погоджується або спростовує його, таким чином, досягається консенсус.
- Виставляється підсумковий бал кожній групі.
Підсумки уроку підбивають секретарі кожної групи. Вони виходять по черзі і висловлюються щодо переваг та недоліків роботи власної групи: що вдалося виконати, що ні; чому не вдалося, які невикористані резерви залишилися тощо.
Мікрофон
Найчастіше використовуємо цей прийом інтерактивного навчання для мотивації навчальної діяльності, підбиття підсумків уроку чи актуалізації опорних знань. Адже «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
Наприклад, на уроці «Оператор розгалуження. Побудова алгоритмів із послідовними розгалуженнями» використовуємо «Мікрофон», щоб вмотивувати навчальну діяльність. Пропонуємо учням скласти програму, яка б визначала, чи існує трикутник із заданими сторонами а, b, с. Учні усно за методом «Уявного мікрофона» почергово називають команди, які треба виконати для реалізації заданої програми, алгоритм дій:
- Увести змінні а, b, с, що є сторонами трикутника.
- Перевірити, чи сума будь-яких двох сторін більша за третю
(побудувати відповідний логічний вираз).
- Проаналізувати значення логічного виразу:
- якщо сума будь-яких двох сторін більша за третю, то вивести повідомлення про те, що такий трикутник існує;
- якщо сума будь-яких двох сторін не більша за третю, то вивести повідомлення, що такий трикутник не існує.
Потім звертаємо увагу учнів на структуру якщо..., то... і підводимо таким чином до поняття вказівки розгалуження, без якої практично не обходиться жодна програма і не тільки програма: ми постійно користуємось нею в повсякденному житті. Наприклад, якщо вранці буде дощ, то я візьму парасольку. Потім, використовуючи уявний мікрофон, учні наводять власні приклади вказівки розгалуження.
Важливо правильно організувати роботу: спершу потрібно сформулювати проблемне запитання чи завдання, потім запропонувати учням якийсь предмет (ручку, олівець, іграшковий чи справжній мікрофон), який виконуватиме роль уявного мікрофона, учні передаватимуть його один одному, по черзі висловлюючись. Потрібно надавати слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон, учні повинні говорити лаконічно і швидко.
Аналогічно використовуємо «Мікрофон» на уроці «Вкладені розгалуження. Оператор вибору» під час актуалізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності. Пропонуємо учням скласти програму розв’язання довільного квадратного
рівняння ах2 + вх + с - 0. Учні усно за методом «Уявного мікрофона» почергово називають команди, які треба виконати для реалізації даної програми, алгоритм дій:
- Увести змінні а, в , с квадратного рівняння ах2 +вх + с = 0.
- Знайти дискримінант квадратного рівняння за формулою
D =в2-4а с
- Проаналізувати значення дискримінанта:
- якщо D>0, то знаходимо два розв’язки квадратного рівняння за формулами х1 = (-b +sqrt(D))/(2a) , х2 = (-b -sqrt(D))/(2a) і виводимо результат; якщо D = 0, то матимемо один розв’язок, який знайдемо
за формулою х = (-b )/(2a )- і виведемо його;
- якщо D < 0, то дійсні розв’язки відсутні і потрібно вивести відповідне повідомлення на екран.
Таким чином, звертаємо увагу учнів на структуру якщо..., то... і підводимо до поняття вкладеної вказівки розгалуження, яка часто використовується у більш складних програмах і не тільки програмах, ми постійно користуємось нею у повсякденному житті, наприклад, якщо вранці буде дощ і буде холодно, то я візьму парасольку і одягну плащ; якщо дощу не буде, то одягну плащ і не візьму парасольку; якщо буде сонячно, то не візьму парасольку і не одягну плащ. Використовуючи уявний мікрофон, учні наводять свої приклади вкладеної вказівки розгалуження.
Незакінчені речення
Цей прийом найкраще використовувати для підбиття підсумків уроку, але загалом він універсальний, доречний на етапах актуалізації опорних знань, мотивації, під час вивчення нового матеріалу, його застосуванні. Так, на уроках «Оператор розгалуження. Побудова алгоритмів із послідовними розгалуженнями», «Побудова алгоритмів із вкладеними розгалуженнями та оператором вибору», «Алгоритми з розгалуженнями. Тематичне оцінювання» використовуємо «Незакінчені речення» на етапі підбиття підсумків. Складаємо незакінчені речення відповідно до теми уроку: «Інформацію, отриману на уроці, я використаю...», «Вказівка розгалуження никористовується...», «Вказівка вибору використовується...», «Знання з теми «Алгоритми з розгалуженнями» мені знадобляться...», «Протягом 16 уроків я дізнався...». Учні по черзі завершують одне із озвучених речень. Цей прийом формує в учнів уміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Мозкова атака
Це прекрасний прийом інтерактивного навчання для активізації уваги, прояву творчості та уяви учнів, вільного висловлення своїх думок, колективного прийняття рішень, необхідних для вирішення проблеми. Оскільки «Мозкова атака» дозволяє зібрати багато ідей за короткий час, то цим прийомом здебільшого доцільно користуватися на етапі актуалізації опорних знань уроку. Так, на уроці «Реалізація алгоритмів із вкладеними розгалуженнями та оператором вибору у вигляді програм (проектів)» записуємо на дошці проблемне запитання: «Що повинна містити програма, яка реалізовує вкладені розгалуження та оператор вибору?», потім пропонуємо всім учням висловити свої ідеї, коментарі. Усі варті уваги пропозиції записуємо на дошці. Наприкінці відбувається обговорення і складається перелік критеріїв, за якими будуть оцінюватися проекти, подані на уроці.
Звісно, прийом «Мозкова атака» можна застосувати на різних етапах уроків різного типу, але щоб він був ефективний, необхідно правильно організувати роботу.
- Чітко формулюється проблемне питання (бажано записати на дошці).
- Усі учні повинні висловлювати ідеї, давати коментарі, відповідати на запитання вчителя.
- Коментарі та ідеї учнів учитель не повинен критикувати чи пропускати, їх потрібно корегувати, ставити запитання, відповіді на які сприяли б вирішенню поставленої проблеми.
- Суттєві пропозиції учнів повинні обов’язково фіксуватися: записуватися на дошці, друкуватися в електронному вигляді, зніматися на камеру.
- Насамкінець, учні повинні побачити чіткий алгоритм вирішення поставленої проблеми — результат їхньої мозкової діяльності, а вчителеві необхідно оцінити учнів балами та вербальним оцінюванням на кшталт: «добре», «чудово», «загалом непогано», «не зовсім добре», «недостатньо» тощо.
Броунівський рух («Навчаючи — учусь», «Кожен учить кожного»)
Цей метод найкраще використовувати під час вивчення нового матеріалу або узагальнення та повторення вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Учні стають активними учасниками навчального процесу, що значно підвищує інтерес до навчання.
- Наприклад, доцільно використовувати «Броунівський рух» на уроках «Логічні вирази та логічні операції. Таблиці істинності» та «Вкладені розгалуження. Оператор вибору» на етапі вивчення нового матеріалу. Спершу кожному учневі роздаємо картки з теоретичним матеріалом. Протягом 5 хвилин учні читають інформацію на картці. Якщо учневі щось незрозуміло, він формулює запитання. Далі учні повинні ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників, які сидять поруч. Учень може одночасно розмовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. По завершенню дітям пропонуємо завдання, які дозволять закріпити та застосувати новий теоретичний матеріал.
Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)
«Ажурна пилка» дозволяє учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Цей метод дуже ефективний під час вивчення нового матеріалу, легко замінює лекцію, заохочує учнів допомагати один одному — «вчитися, навчаючи». Звісно, «Ажурну пилку» можна використати і на уроках повторення, узагальнення, систематизації знань, на практичних чи лабораторних роботах.
Наприклад, можна використовувати цей метод на уроці «Оператор розгалуження. Побудова алгоритмів із послідовними розгалуженнями» на етапі вивчення нового матеріалу. На попередньому уроці роздаємо кожному учневі «картку певного кольору з номером на ній (від 1 до 3), у такий спосіб, формуємо 3 групи по 4-5 осіб у кожній. І'рупи отримують завдання.
І група (червоні) — розглянути вказівку розгалуження в повній формі. Вивчити її загальний вигляд в НАМ та мовою програмування, правила виконання.
ІІ група (сині) — розглянути вказівку розгалуження в скороченій формі. Вивчити її загальний вигляд в НАМ та мовою програмування, правила виконання.
ІІІгрупа (жовті) — навчитися будувати алгоритми до задач у вигляді блок-схем із послідовними розгалуженнями.
На уроці організовуємо роботу так:
- Учнів об’єднуємо в групи відповідно до кольору картки, яку вони отримали («домашні» групи). У «домашніх» групах учні опрацьовують надану інформацію, проводять взаємоопитування, здійснюють взаємоконтроль та самоконтроль.
- Учнів об’єднуємо в групи відповідно до їхніх номерів («експертні» групи). У кожній «експертній» групі опиняються представники кожної «домашньої» групи. Учасники та учасниці по черзі пояснюють теоретичний матеріал, приклади записують на дошці. У зошитах записують означення, приклади.
- Далі учні об’єднуються в «домашні» групи, у яких учасники обмінюються отриманою інформацією.
- Наприкінці уроку всі групи отримують завдання, на виконання якого відводиться 5-7 хв. З кожної групи виходить лідер, який дає відповідь на завдання, аргументуючи його, група може доповнювати та допомагати своєму представникові. Оцінки учні групи отримують однакові.
Дискусія
Цей метод універсальний, подискутувати можна на всіх етапах будь-якого уроку, адже дискусія — це загальне обговорення певного проблемного питання. Вона розвиває мислення учнів, дозволяє чітко визначити власну позицію, навчає аргументувати та відстоювати свої думки і, як результат, — розширення кругозору учнів, поглиблення знань, зацікавленість предметом навчання.
На уроці «Реалізація алгоритмів із вкладеними розгалуженнями та оператором вибору у вигляді програм» на етапі перевірки домашнього завдання доцільно організувати дискусію. Одного учня потрібно викликати до дошки для створення блок-схеми та програми, інші учні перевіряють її і вносять свої пропозиції. Потім інший учень демонструє свій варіант програми та її оформлення і розпочинає дискусію. Тема дискусії — «Які зміни потрібно внести до програми та її оформлення. щоб вона відповідала всім вимогам побудови інтерфейсу і зручності під час використання». Учні по черзі пропонують свої розв’язання, у результаті дискусії створюється оптимальний варіант програми та її інтерфейсу. Обов’язково оцінюємо учнів: ті, які працюють біля дошки, отримують максимум бали, особи, які вносять конструктивні пропозиції, отримують по одному балу.
Загалом, щоб дискусія була результативною, потрібно дотримуватися таких правил:
- Тема дискусії обов’язково повинна мати проблемний характер та викликати різні думки й ідеї.
- Якщо цей метод використовується для вивчення нового матеріалу, бажано, щоб був план дискусії. Учні, маючи його, можуть підготуватися до захисту своїх ідей, попрацювавши з різними інформаційними джерелами (підручники, електронні книги, Інтернет).
- Потрібно сформувати перелік запитань, які спрямовуватимуть дискусію в потрібне русло та привертатимуть увагу учнів до проблемної теми.
- Щоб дискусія принесла позитивні результати, дуже важлива довіра, взаємоповага та толерантне ставлення учнів один до одного. Усі учасники дискусії повинні дотримуватися правил поведінки та культури ведення дискусії.